Ягорлицький ключ. Від Історії до сьогодення.
Автор Альбіна Алєксєєва
За мотивами публікацій Публічної бібліотеки ім. Є.Чикаленка "Краєзнавчий гід"
Унікальність географічного положення Куяльницької ОТГ в історичному масштабі полягає в тому, що тут у верхів'ях степових річок сходяться вододільні шляхи, з яких три мають велике значення: вододіл трьох басейнів - Дністра, Південного Бугу, Чорного моря. Однією із цих степових річок є річка Ягорлик. У 1630-х роках по р.Ягорлик було проведене розмежування між Річчю Посполитою та Османською імперією. Ця територія не була суцільно заселена – сюди переселялися ногайці і стали тут своїми стійбищами. Руїна та подальші козацько-польсько-турецькі війни перетворили край на пустку. Шляхи використовувались переважно військовими – через ці терени слідували до Чигирина османські армії, по цій території під час буджацького походу просувалися козацькі загони.
Пожвавлення татарсько-подільської торгівлі у 1715-1768 роках відродило як населенні пункти, так і шляхи сполучення. Саме в цей час князі Любомирські створили Ягорлицький ключ. На лівому боці Ягорлика розмістилась «Ганська Україна» - козацька автономія в складі Османської імперії, яку очолював «Ягорлицький гетьман».
З 1768 по 1793 рік прикордоння переживає кризу – це пов'язано із порушенням торговельних контактів, виселенням ногайців з Очаківської землі. Час розквіту місцевої торгівлі – кінець 18-19 століття, коли чумацькі валки потягнулись на південь, до Одеси. Відкриття залізниці кардинально змінює торгівельні маршрути та економіку краю. Виникає залізнична станція Бірзула (сьогоднішня назва - Котовськ, Подільськ), яка стала найбільшим містом Півночі Одещини вже у 20 столітті.
Шляхи на Поділлі та в степовій Україні для того періоду – це не одна торована дорога, а система паралельних та альтернативних маршрутів. Карти XIX століття показують на цих дорогах на теренах «Ягорлицького ключа» декілька транзитних маршрутів. Їх можна визначити по розміщенню на відстані 3-5 верст корчем та заїзджих дворів. Ці шляхи проходили вододілами, що дозволяло оминати водні перепони та складні форми рельєфу. За картами 1850-х років на теренах ОТГ зафіксованіо понад 2 десятки таких корчем.


Залізниця є наразі головним інфраструктурним об'єктом, який визначив розташування промислових об'єктів, забезпечує більшу частину вантажопотоків та пасажирських перевезень. Активність залізничного руху супроводжувалась зростанням аварійності. 24 грудня 1875 року на перегоні між Подільськом та Борщами відбулась найбільша в історії України за кількістю людських жертв залізнична катастрофа (загинуло понад 140 осіб). В різні часи на цих територіях проживали поляки, цигани, турки, ногайці, євреї. Різнобарвність етнічної палітри дозволяє влаштовувати заходи, які можуть привабити автентичними традиціями різних народів. Окрім простих людей тут свої маєтки мали представники шляхетних родів таких , як Любомирські, Юрьєвичі, Леонтовичі , Соболєви, Нєсєльроде, Цигульські, Кіндрацькі, Комарницькі, Чикаленки, Ремахи, Туркевичі, Ронікери, Зеобахи, Німіровські та інші. До сьогоднішніх днів збереглися деякі маєтки, тому ми маємо можливість влаштовувати тематичні бали та екскурсії по цих територіях.

21 серпня 2021 р. у селі Бочманівка було презентовано краєзнавчий альманах "Ягорлицький ключ". У книзі можна знайти відповіді на такі питання: звідки пішли назви деяких сіл? Чим саме можуть зацікавити криниці? Які відомі персони проживали на даних територіях? Що цікавого може роповісти нам залізниця? А також можете дізнатися більш детальну історію краю, прочитати про цікаві існуючі та зниклі памятки, знайти цікаві події та факти про цю територію, та багато чого іншого. Матеріали для альманаху збиралися 10 років по місцевості нашого краю та протягом шести місяців відбувалося написання даної книги.
24 вересня 2021 р. у приміщенні Публічної бібліотеки імені Євгена Чикаленка відбулась друга та основна презентація краєзнавчого альманаху «Ягорлицький ключ».
На початку заходу директор Публічної бібліотеки імені Євгена Чикаленка Світлана Дюгаєва розповіла присутнім про створення книги.
Протягом тривалого часу, проводився конкурс «Мій рідний край, моя земля», який допоміг працівникам бібліотеки зібрати велику кількість матеріалів для написання. Було зібрано надзвичайно багато фактів про видатного земляка Євгена Чикаленка, уродженця села Перешори, 160-річчя від дня народження якого ми відзначали у 2021 році.


До вашої уваги пропонуємо подивитися відкриття альманаху, а також презентацію книги.

Ви маєте можливість на власні очі побачити та відчути історію цього краю, завдяки участі в наших турах.
All photo and video materials belong to their owners and are used for demonstration purposes only. Please do not use them in commercial projects.