Сон- туризм. Сон- на сіні.

Сон- туризм. Якщо вам повезе і ви попадете на сінокіс, тоді діти зможуть зробити битву сіном, а ви виспатися  на сіні. По всьому світу у готелях і на курортах з’являється все більше місць і послуг, орієнтованих на сон.

Наприклад, туристам почали частіше пропонувати номери, оснащені інноваційною звукоізоляцією або покращеними ліжками, а також спеціальні умови для медитацій та релаксу, включаючи “меню подушок” в залежності від того, в якій позі гість воліє спати, ароматерапію та розслаблюючі трав’яні напої.

А  садибах можуть запропонувати – сон на сіновалі, купання у дубовій бочці, їжу на пательні та ароматні трав’яні чаї, або стати учасником традиційної СІНОЖАТІ – польового табору з покосу сіна, як це робили наші діди.

Сінокіс був важливою порою в житті хлібороба, бо сіно заготовляли на зиму для худоби, пов’язуючи з ним зимове благополуччя для родини. Сприятливими для заготівлі сіна є сонячні, погожі дні, а дощі були істотною проблемою, що й відбито в прислів’ях: «Як сіно косять, то дощів не просять», «Роби сіно в погоду, бо зогниє в негоду», «Не в дощ, а в годину сіно гребуть».

Ділянки, відведені окремим селянам для косіння трави, називались поко́сами. На свій покіс родина вирушала на весь день (якщо покіс був далеко від дому, могли влаштовувати й польовий табір, де жили кілька днів). Косити починали з самого ранку, коли ще не зійшла роса (казали: «Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому»). Зрізана косою трава лягала в широку смугу — прокі́с. Підсохле сіно з кожного покосу згрібали дерев’яними граблями в довгу купу — вал, валок. (це називається валкуванням). З валків потім складали маленькі стіжки — копиці (це називається копиченням), а з них — великі стоги, скирти (це називається стогуванням). Після закінчення косовиці сіно відвозили до сінників (сіновалів), складали під накриття-обороги. https://uk.wikipedia.org/wiki

Сон на природі корисний як для тіла, але й емоційного стану. Такий вид дозвілля може вирішити проблеми зі сном, і в цілому позитивно позначиться на всіх процесах організму. Для цього достатньо провести близько тижня на свіжому повітрі.

Прокрутити вгору